- ковадло
- —————————————————————————————кова́длоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ковадло — а, с. 1) Залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби. 2) анат. Одна зі слухових кісточок у середньому вусі (людей і ссавців). 3) спец. Частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час… … Український тлумачний словник
коваделко — а, с. Зменш. до ковадло … Український тлумачний словник
ковадловий — а, е. Прикм. до ковадло … Український тлумачний словник
наковань — і, ж., зах. Невеличке ковадло … Український тлумачний словник